Андрій Чвартковський

Львів, 16 листопада 2024р.

ВОРОНА І ЯСТРУБ

Ворона сіра жила в зграї,
Кормили зграю смітники.
Вночі сиділа на трамваї,
Любила скверу квітники.

Сіреньке пір’я чепурила,
На подруг каркала, собак.
Ба навіть інколи дурила
Нудьгою стомлених зівак.

Одного літа хижий Яструб
В ту зграю вітром налетів.
Сполохав, кігтями поскуб!
Пернатий нарід ґелґотів.

Тривог набулася Ворона,
А втім, хитрюща голова…
На дівці виросла корона,
Друг — Яструб, пані ділова!

Весело з Яструбом галділа,
Про те, про се і ні про що…
Мороз притис, Грака́ зустріла.
Будь Яструб винним нізащо!

У сквері плакала гітара,
Накрило снігом квітники.
Ворона Яструбу не пара,
Ворону ваблять смітники.

© Андрій Чвартковський