Андрій Чвартковський

Львів, 7 травня 2026 р.

КОЛОМИЙКИ АВТОРСЬКІ
АЛЬБОМ 3 ЧАСТИНА 9

Ой, найбільша наша вада — бачити чужую,
А свою не помічати — своя «по феншую»

Мала брівки, мала очі та великі губи,
Тільки розуму не мала — гоцала за шуби.

Ой, купила пані сукню — модну, як в Парижі,
Вся просвічує, як сито, ади́ — голі крижі.

Каже: «Мода — то культура, треба розуміти!»
Йдіть, повчіться в Інстаграмі що, куди одіти!

Ой, написано усюди: жінка — то загадка,
Та ніде не дописали, де той ключ — відгадка…

А як раптом щось захоче — марно сперечатись,
Треба зірку діставати, не біжати — мчатись!

Ой, як гляне чорноброва — мов стріла у груди,
Йду, втоплюся у горілці, прощавайте, люди!

Таня хитро: «Я мовчу — бо ти сам все знаєш»,
Я стою і метику́ю: о, привіт, на маєш!

Ой, казали мені люди: «Жінка — твоє щастя»,
Коли трохи не догодиш — буде вже напастя.

© Андрій Чвартковський, 2026

Відеокліп: