Вірш “Вовки”
Вівторок, 8 Травня 2018, 21:26Львів, 7 травня 2018р.
ВОВКИ
Сніг проталий, грузне лапа,
Кігті рвуть стрімкий укіс,
Вовча зграя мчить завзято,
Яром, балками у ліс.
Десь позаду чутно крики,
Гавкіт псів, лунає горн,
Попереду жде мисливець,
Дістає стальний патрон.
Карабін вже наготові,
Око дивиться в приціл,
За секунду вдарив постріл…
Вовк підбитий впав без сил.
Зграя миттю повернула,
На снігу вожак лежить,
Кулю він узяв на себе,
Іншим – воля, далі жить…
Дощ весняний, промінь Сонця,
Знов буття нове приніс,
Вовченя крокує жваво,
Яром, балками у ліс.
© Андрій Чвартковський
Відеокліп 20.07.2024 р.