Вірш “Спалах”
Неділя, 15 Березня 2026, 18:281
Львів, 15 березня 2026 р.
СПАЛАХ
Не було початку —
була тиша,
яка не знала, що вона тиша.
І була темрява,
яка не знала, що вона темрява.
Темрява лежала
в глибині порожнечі,
і ніщо не питало — навіщо.
Аж раптом
у холодному пилу матерії
спалахнула думка.
Не чиясь —
сама.
З того часу
камені терпляче мовчать,
ріки безупинно течуть по землі,
зорі горять мільярди років —
наче підтримують вогонь
для однієї короткої миті:
коли істота з пилу
підніме очі до неба
і запитає.
І в ту мить
не людина подивиться на Всесвіт —
а безмежність
вперше
усвідомить
себе.
© Андрій Чвартковський, 2026
