ПОЧАТОК ЗМІСТ РЕЗЮМЕ КОНТАКТИ

Вірш “Шеол”

Неділя, 2 Березня 2025, 10:10

Вірш "Шеол"

Львів, 2 березня 2025 р.

ШЕОЛ

Тут дим оповив перехресні дороги
І шепіт нечуваний кличе ім’я…
І морок звучить, ніби ехо тривоги,
Рубіж — починається інша «земля».

І світло тут в’яне, як цвіт на морозі,
І час розтікається лавою снів.
Тут мертві не сплять, а стоять на порозі,
Чекаючи тих, хто чекати не вмів.

Тут дотик — це спогад, що спалює серце,
А погляд — провалля між «було» і «є».
Тут душі вимолюють срібне люстерце,
Найти віддзеркалення прагнуть своє.

Захожі сюди — не вертають ніколи,
І простір застиг, ніби чорний кришталь.
Клуби́ сірководню, розтоплені смо́ли,
Шеолу ограда — вогню пектораль.

© Андрій Чвартковський

/картина Ян Брейгель Старший, «Еней та Сивілла в царстві Аїда», 1594 р./

Еней та Сивілла в царстві Аїда



Висловіть свою думку: