Андрій Чвартковський

Львів, 27 січня 2025р.

ГІСТЬ

Ідея фікс буравить мозок:
«Якби все склалося не так?
Ймовірних тисяча розв’язок…»
— Тоді каюк би був, чувак.

В кімнаті зна́гла посвітліло,
Напроти в кріслі виник пан!
Повітря мов заціпеніло…
— Спокійно, я не бандюган.

«А хто ви, як потрапив з двору?»
— Крізь стінку, чи не бачив сам?
«Даруйте, тільки без фольклору!»
— Навчу й тебе цим фокусам!

«Ви хто?! Чого від мене треба?»
— Нічого, — мирно відповів.
— Слова твої дістались неба,
Про «вибір» щойно ж бурмотів.

«В такому разі, хто б не був ти,
Скажи чому вона пішла?»
— Спочатку, друже, заплати.
Жартую! Іншого знайшла…

«Гаразд, тепер вони щасливі?»
— Давно розбіглися, забудь.
Одне на о́дного злосли́ві,
Діждуть своє́ коли-небудь…

— Так мало бути, вір на слово,
Мені хитрити нині зась!
І вбрався я у фрак святково,
Про тебе згадує котрась…

«Ха-ха, котра? Оце новина.»
— Тота яку не помічав,
Карина зветься або Рина,
Таку ще з роду не стрічав!

«А звідки ти про неї знаєш?»
— Молила вголос, то б не знав!
Коротше, думай — упізнаєш,
Бо в мене справи, я погнав!

Сей гість пропав як і з’явився,
І крісло щезло разом з ним.
А я усім святим молився
І жах приборкував спиртним.

© Андрій Чвартковський