Андрій Чвартковський

Львів, 9 серпня 2025 р.

ГАВАНЬ ЗАБУТТЯ

Не повернути світ за обрій,
Не відігріти дні весни.
Навіть у казці, казці добрій,
Замруть під інеєм лани.

І вже не буде так, як було,
Ріка навспак не потече.
Каміння в руслі похитнуло,
І мул з водою понесе…

Минуле хвилею відносить
Удалеч — в гавань забуття.
На пірсі чаєчка голосить:
— Агов! Агов! До майбуття!

І миля кожна наближає
Пісок далеких берегів,
Мусонний вітер підганяє,
І сипле зорі із снігів.

Де зійде сонце, ще незнане,
І розпашіє тихий бриз,
Ні, в серці спогад не зів’яне,
А стане компасом колись.

© Андрій Чвартковський