Андрій Чвартковський

Львів, 30 травня 2025 р.

ЧЕРВНЕВІ

Ой, співав я про калину, про поля-діброви,
А в кишені — ні копійки, йду пасти корови!

Ой, село моє рідненьке, тут хати старенькі,
Тут, на лаві біля клубу, — пиячки синенькі.

В нас шинкарочка — красуня, файна, як з екрану,
Не долиє, обрахує — та й по барабану!

Ой, у неї очі — блиски, слово — як варення,
Хоч і крутить всім хвостами — всім дає натхнення.

Йду додому через двір — ноги неслухняні,
Ще й сусідка виглядає: «Ой, дивисі, п’яний!»

Кумпель жениться щороку — і усе не влучить,
Жодна баба не підходить — допікає, мучить.

Одну просить: «Не пиляй», другу — «Не сварися»,
А вони йому: «Харцизе, щоб ти провалився!»

Ой, ві Львові нині вітер, гріє сонце, пахнуть квіти,
А під Ратушев — кобіти… Не дай Боже заслабіти!

Дівка ходить до спортзалу — вся така модельна,
Підростає в ширину сторона сидельна.

Ой, у тещі на городі цибулинка родить,
А у тестя на горищі — самогончик бродить.

Поетичну мав я душу, про красу вірші писав,
А кобіта взяла віник: «Хоч би раз позамітав!»

© Андрій Чвартковський