Андрій Чвартковський

Коломийки. Без цензури. Живий народний гумор.

***

Нова радість стала, баба з печі впала,
Як летіла, то перділа – аж курява встала!

Йой, шо то за писар, жи по ночах пише,
Встромив перо в каламар, а сам сі колише.

І так собі пише, пише… Паперу не стало,
Свічка згасла, пизда трісла. Перо ся зламало.

Лізла баба по драбині, та й задерла ногу,
Дід подумав, жи ікона – помолився богу.

У Києві на дзвінниці чернець лежить на черниці,
Та так чернець спасається, аж дзвіниця хитається!

Йшов ведмідь, здибав Гапку, роздер пизду – зробив шапку,
Який ведмідь така і Гапка, яка пизда – така і шапка.

Від копички до копички бігав зайчик до лисички,
А лисичка не дала, бо ще дірочка мала.

Кукуруза мандалоха вийшла заміж за гороха,
Обісрала всі поля, бо не рада ніхуя.

Йде сніг-сніжок, біла завірюха,
А у вовка хуй стоїть, як у зайця вуха.

Срала баба, срала, трави сі тримала,
Трава сі урвала, баба в гімно впала!

І ти ґоцул, і я ґоцул, обась ми ґуцули,
Як нас тато породили, то мама не чули.

Ти Микола, я Микола, обась ми Миколи,
Тебе били коло церкви, мене коло школи.

Тебе били коло церкви, шо ти пив горівку,
Мене били коло школи, бо я їбав дівку.

Ходить бусько по горі, чапля по долині,
Буська болить в голові, чаплю всередині.

Сидить дідо на печі, баба на припічку,
А дід бабі показує свою дзиґарнічку.

А косарі сіно косять, а косарки гребуть,
А косарки повдягають, а косарі їбуть.

Попід ліс, попід ліс, попід Миколинці,
Там і срака, і пиздяка, і хуй в кожушинці.

Ішов бугай понад берег, тай си бурикає,
А там потка січку ріже, а хуй накладає.

Ой там в лісі, при ворісі, білий кінь пасеться,
Шандар бабу їбе ззаду, карабін трясеться.

Ой на горі, на високій білий кінь пасеться,
А дід бабу поре ззаду, аж гора трясеться!

Ішла потка з Горіхович, а хуй з-під Варшави,
Здибалися на дорозі, тай сі поїбали.

Я сиділа на порозі, кукурузу гризла,
Прийди, прийди кривопуцький, бо я кривопизда.

Ой ішов я попід ліс, попід штири груші,
Там їбав дід бабу ззаду за померші душі.

Там їбав дід бабу ззаду, баба сі просила,
Не їби ми діду ззаду, бо я не кобила!

Ой дівчата, небожата, давайте сі грати,
Бо, холєро, на границі будете вмирати!

Ой піду я до коваля, закую си пуцьку,
Тоді буду дівок грати, навесні по-людську.

Об’їхав я Львів і Краків, не видів ям таких клаків,
Як туво в нас дівки мають, аж підлоги замітають!

Як заграли на цимбалах, а потім на бубні,
Обернули стару бабу задом до полудня.

Я насеру мамі твоїй, насеру, насеру,
Буде мати два обіди, ше й третю вечеру.

Ой ходила ґуцулина понад Буковину,
Та й носила за ґуцулом в зубах солонину.

Ґоцул красний, ґоцул красний, ґоцулка периста,
Ой сів ґоцул на ґоцулку, тьопає до міста.

Ходив ґоцул понад берег, співав аліллуя,
Об’їли му воші яйця, залишили хуя.

Коломия погоріла, слупи сі лишили,
Мерлі з гробу повставали, їбатися хтіли.

А я з гори на долину келішками кочу,
Ніхто мене не спитає, жи я дівку хочу!

Чи я ж тобі не казала, мамунцю, мамунцю,
Щось ми хлопці наробили, жи не можу цюн-цю.

Йшла баба на цвинтар, а за нею коменяр,
Чекай бабо, чекай ту, най ти комин вимету.
Баба стала, зачекала, як їй вимів – аж сі всрала.

Ой сидів я і за жида, сидів я за пана,
І посижу ще й за тебе, курва твоя мама!

Їбав тебе, дівко, в хаті, їбав тебе в шопі,
Ще ті буду трамбував, їбати на плоті.

Ой казала приходи війтова Павліна,
Ой казала приносити хуя по-коліна.

Ой казала приходи, як ше кури не піли.
Сама двері підосцяла, жиби не скрипіли.

Ой на горі, на горі, вовки бабу з’їли,
Руки-ноги повгризали, а в сраку трубіли.

Ой їбали два ведмеді одну ведмедицю,
Та й забули підложити камінь під гузицю.

Їбалися горобці, їбалися сови,
А старому горобцю не дали, як псові.

То-то старий горобець пішов позивати,
Чого, йому, старенькому, не дали їбати?

Я сиділа на порозі, теребила маки,
Зашивала пизду дротом до самої сраки.

Ой казала пизда сраці – перегородися,
Як до мене хлопці ходять, то ти не дивися!

Ой пиздуню, ой сеструню, я ти не зашкоджу,
Як до тебе хлопці прийдуть, я ти насмороджу.

Ой як би ви люди знали, як ґоцул бідує,
Ідуть яйці-тарадайці, а хуйом гальмує!

А як я си нагадала, як я з коня впала,
До сраки сі закурило, пизда вогню дала.

А староста старостіні вибив дзюру на коліні,
Якби був би трохи далі, то сидів би в криміналі.

Била жінка чоловіка, тягла за чуприну,
Ти неробо, ти сякий, ах ти курвий сину!

Пішов дід на гриби, баба на підпеньки,
Обнялися, поїблися, яко молоденькі.

Мене мати породила, тай навпроти вітру,
Таку мені пизду дала, як тоту макітру!

Як я була молода, такам була ризьва,
Через хату по канату сама на хуй лізла!

Ой там в лісі грубий пень, були би цимбали,
Бодай би тебе дівчинонько чорні пси їбали!

Ой там в лісі грубий пень, були би цимбали,
Якийсь дідько їбав дівку, на мене зіпхали!

Ой ударив грім у хату, переламав лату,
Ой не можу поїбати через тебе тату!

Ой ти хую, залупію, де ж ти залупився,
За горами, за лісами, як з потками бився.

Понад гору високую тягнулася линва,
Причепився хуй до потки, що я тому винна?

Понад гору високую летів ворон дикий,
Котра дівка не їбана – має гріх великий!

За нашими воротами сорока чекоче,
Най то пан Біг заборонить, як ся потки хоче.

За стодолов сучка бреше, там дівчина потку чеше,
Від коліна до коліна, начесала фіру сіна.

Де ж ти мене поведеш, межи околоти,
Вийняв хуя з наґавиць, хтів мя заколоти!

На городі, на качані, там си коні попасу,
Котра дівка з грубим носом, тота любить ковбасу.

Приїхав я до млина, шо ся в млині діє,
Колеса сі обертают, гайцер хуя гріє.

Ой там в лісі під корчом їбав заєць сойку,
Не тілько си наїбав, як наробив зойку.

Ой ти мене не чіпай, бо я подорожна,
В мене потка як колодка, їбати не можна.

Над’їхали жиди з гори, тай не гальмували,
В сраці шабаш відправляли, в пизді ночували.

За ксьонзовим перелазом їбалися троє разом,
Їбав піп, їбав дяк, а паламар не знав як.

Ой пішов бим до попа зичити олійку,
Помастити пуцюрину, їбати Марійку.

Ой на горі балабан аж порозлягався,
А дід бабу там їбав, аж бугай зїбався.

Похилився дуб на дуба, гілля на гіляку,
Не так мене дівки люблять, як мою хуяку.

Навчилася дівчинонька в оборозі спати,
Залізло їй стебло в їбло, тай втікла до хати.

Ой горіла скирта сіна, опівночі згасла,
Якби потка зуби мала, то би траву пасла.

Мала баба барана, повела до міста,
Баран перднув, бабу звернув, наробив каліцтва.

Їхав пан через лан, бричка торохтіла,
Шибка впала, пуцька встала, їбати хотіла.

Йшла ґоцулка понад воду, та й задерла ногу,
Ґоцул гадав жи фіґура, та й молиться богу.

Хвалилася дівчинонька, шо вона правічка,
В неї потка як машина, жи сі ріже січка.

Через гору, місточок, нема в пизді кісточок,
Ні кісточок, ні ребра, сама добра до їбла.

Чи я ж тобі не казала, Янтосю, Янтосю,
Як не знаєш де дзюра, шукай по волоссю.

Ой в Карпатах сніги впали, ґоцул сі не журить,
П’є горівку, їбе дівку – аж сі з неї курить!

Ой я спала на печі, пробудилася вночі,
Срака гола, пизда мокра, ще й копійка у руці.

Ой набили хлопці війта, набили, набили,
Би ся не пхав до кобіти, йно до кобили.

Світив місяць, світив місяць, а потім сховався,
Йванко думав, шо си пернув, але такой всрався.

Ой на горі монастир, на долині школа,
Котра дівка без цицьок, в тої пизда гола.

Ой горіла Коломия, а кути дрижали,
Молодиці хуя били, а дівки держали.

Йшла пизда тротуаром, а хуй ішов боком,
Пизді сі привиділо, жи хуй з одним воком.

Йшла пизда з Коломиї, а хуй із далека,
Пизда мала штири кіля, а хуй штири дека.

Ой на горі Михайловій бугай румиґає,
Стара потка ріже січку, а хуй накладає.

Тай на горі, на високій паслися лошата,
Тай чому ся не їбете молоді дівчата?

А ґуцули в краю були, рубали калину,
Старий ґоцул молодому врубав пуцюрину.

Ой сик-сик, сик, вохота, вохота,
Прив’язали дівки кота за пуцьку до плота.

Ой летіли штири хуя попід чорні хмари,
Такі були величезні, не було їм пари.

Ой ходила дівчинонька понад полонину,
Тай просила румиґайла зроби ми дитину.

Ой зірвався румиґайло з кедрового крісла,
Вийняв хуя, як розвору, встромив – пизда трісла.

Цеї ночі, опівночі, сталося нещастя,
Пішла баба в корчі сцяти, пизда втікла в ріще.

Ой їхало вісілє, тай стало під грушку,
А там дідько їбе бабу в чорнім капелюшку.

Як я була комісаром, намазала пизду салом,
Ще й чорнилом підвела щоб красивая була.

Пизда краску колотила, хуй картинку малював,
Яйця в бубен вибивали, Семен польку танцював.

Ой сиділа під мацваном, тай полову терла,
Як ї хлопці ззаду грали, то каміння дерла.

Прийди до мня біла дівко, бду ти шось казати,
Не давай ми їсти-пити, лиш давай їбати.

Ой дівчино молоденька, курва твоя мати,
Як хотілась бути дівков, було сі не грати.

Ой дівчино, дівчинонько, яка ти прекрасна,
Грім би тобі зуби вибив, аж по самі ясна.

За кавалок ковбаси і за ложку меду,
Тай давала москалям ззаду і спереду.