Андрій Чвартковський

1

Львів, 4 квітня 2026 р.

ФАТА-МОРГАНА

Ти думав: благо десь за горизонтом,
Туди з вокзалу мчаться поїзди,
Де ти — не ти, і «селяві» з комфортом,
Де все складеться — раз і назавжди!

Ти гнав туди, збиваючи підошви,
Стояв у черзі в касу по квиток.
Лічив хвилини, час тягнувся довше,
І от нарешті пролунав свисток!

Вагон людей, валізи й чемодани,
І бруд на вікнах, світло миготить.
Чай на столах — наповнені стакани,
Метал коліс по рейках стукотить.

І стало гірко — це ж не панацея,
Це пік ілюзій — звалище надій…
Усе, що треба — втілена ідея.
В тобі жила. І ти вже був при ній.

Не треба далі. Ти уже на місці.
Не треба скорше — ти вже на межі.
Твій фа‌тум збувся ще у тій колисці,
Де спів Евте‌рпи, зблиск у вітражі…

© Андрій Чвартковський, 2026