Андрій Чвартковський

1

Львів, 16 травня 2026 р.

КУРОРТ

Батьки відправили дитину
На оздоровлення саму.
Зібрали шмотки у торбину
Й відвезли в здравницю — тюрму.

То був дитячий санаторій,
Цілюща грязь — озокерит.
На вигляд чисто — крематорій,
Полікувати гайморит.

Таких, як я, там була сотня —
Еге ж — піддослідних мишей.
Проте душа, як перст самотня,
На волю рвалась, до людей!

Гуляти нас не випускали,
А по периметру — паркан.
В підвалі в’язнів лікували:
У грязі чорній, як шайтан.

Одного разу всіх повели
Гуртом дивитися кіно,
І, поки вулицями плели,
Мав шанс послати то багно…

Курорт нестачу не помітив —
Одним туди, одним сюди.
Та рано було ще радіти,
Бо чим доїхати й куди?

Прийшлося втечу відмінити
Й відбути той озокерит.
Здоров’я грязями зміцнити —
Поміг болотний колорит.

© Андрій Чвартковський, 2026