Вірш “Янтарі”
Неділя, 19 Квітня 2026, 8:561
Львів, 19 квітня 2026 р.
ЯНТАРІ
Колись за містом, в джерелі,
Шукали дітьми янтарі.
Я вірив: праці докладемо —
Й каміння цінне віднайдемо!
А потім скарб той продамо —
Дівчаток зводимо в кіно…
Та й так копали день за днем:
Є вільний час — у ліс женем.
Бо чули в школі ми цитату,
Що труд веде до результату!
І от канікули пройшли —
І ми коштовності знайшли!
Каміння — сонячне, блискуче,
На продаж виставить, рішуче,
Несемо гуртом в магазин:
«За нього хочем лімузин!»
Гендляр камінчик роздивився
Й від сміху чуть не удавився:
«Які ж це, дітки, янтарі?
Ви, певно, знатні казкарі!»
А ми застигли — шок, удар…
Услід донісся коментар:
«Не все те золото, що сяє —
Хай кожен з вас запам’ятає!»
© Андрій Чвартковський, 2026
