Андрій Чвартковський

Львів, 27 вересня 2026 р.

СОЛОДКА ВОДА

Десь так в кінці вісімдесятих,
Я вперше з’їздив за кордон.
З батьками в Польщу гендлювати,
Тоді із того був резон…

Поляки все в нас купували:
Одежу, посуд, інструмент,
Бо в себе трохи бідували,
Змітали весь наш реманент.

І в Польщі метко опинившись,
Я ніби втрапив в інший світ:
На «Фанту» й жуйки задивившись,
Прилип до склепу, як магніт.

Батьки мені тим догоджали,
Купляли все, що я просив,
Бо вдома ми того́ не мали,
За це я з ними скрізь блудив.

Я досі люблю місто За́мосць,
Де в польських друзів гостював,
Я написав би цілу повість
Про те, як славно там гуляв…

Я у Перемишлі наосліп
Знайду дорогу хоч куди,
Старий базар — торгівлі розквіт,
Чим хоч завалені ряди…

Від того часу тільки згадка,
А пам’ять досі береже:
І Польща та, й вода солодка,
Цей шмат не викроїть уже.

Тоді кордон здавався дивом,
А світ — великим і чудним,
І кожен день таким щасливим,
І кожен крок — таким нови́м!

Тепер кордони вже не диво,
І можна їхать хоч куди,
Та те дитинство неможливо
Нам повернути назавжди.

© Андрій Чвартковський, 2026

/на світлині зображено славнозвісний базар у Перемишлі, 2017 р., фото А.Ч./