ПОЧАТОК РЕЗЮМЕ ЗМІСТ КОНТАКТИ

Вишнівчик – Чемеринці – Дунаїв – 2017

Вівторок, 21 листопада 2017, 16:23

 

В неділю об’їхав добрячий кавалок Перемишлянського району. Відзняв по дорозі три костела – один закинутий у Вишнівчику, другий, трохи полагоджений, з пластиковими вікнами в Чемеринцях і третій, пам’ятка архітектури, красивий оборонний костел 1585-го року в Дунаєві.

Розпочну з с.Трудовач, Золочівського р-ну. Поряд із селом, у лісі, є скеля льодовикового походження, геологічна пам’ятка природи, називається “Великий Камінь”. Досить цікавий об’єкт, в Інтернеті є фотографія. Однак шукати його не став, бо мав іншу ціль. Обмежився тільки зйомкою навколишніх просторів.

Трудовач, Золочівський район, Львівська область

Потім були Гологори. Колись славне містечко з маґдебурським правом. Тепер – вимираюче, занедбане сільце. Єдине, що різко виділяється у Гологорах з поміж напівзруйнованих с/г будівель – сучасні церкви. Там їх аж дві. Ось таку парадоксальну картину спостерігаю по всій Галичині. Пишні, із золотими куполами християнські церкви гордо хизуються на фоні розвалених корівників, облуплених мазанок і тотального бездоріжжя. Або як у Вишнівчику, костел з проваленим дахом роками гниє поруч із розкішною, доглянутою церквою. Виходить, українцям складно второпати, що костели теж є нашою власністю, яку потрібно зберегти від руйнації.

Церква св. Юрія у Гологорах

Далі піде розповідь власне про костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с.Вишнівчик, Перемишлянського району. Храм порівняно молодий, його спорудили в 1930 році. За радянських часів костел використовувався як колгоспна будівля. Комсомольці розділили храм в середині на два поверхи дерев’яним перекриттям. Зараз воно погнило і обвалилось. Бляха на даху зірвана, крокви струхлявіли і от-от гепнуть донизу.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишнівчику, позаду видно доглянуту церкву (всі фото збільшуються по кліку)

Вигляд костелу з бокової сторони

Вхід у костел

Всередині костелу. Добудоване совітами перекриття згнило і впало

Металевий шпиль з хрестом, гніздо лелек і берези

Чемеринці – село на річці Золота Липа, утворене з десятка хуторів, розкиданих по величезній території. Найперше, що кидається в очі, – церква Пресвятої Трійці.

Церква Пресвятої Трійці на високому пагорбі , с.Чемеринці

З протилежної сторони костел cвятого Станіслва Костки 1932 р. і польський цвинтар. Радянська влада викристовувала храм під склади, колгоспну контору і поштове відділення. Потім костел закинули. Минулого року почався ремонт, у сакральну споруду вставили пластикові вікна (можливо це тимчасовий захід, бо виглядає костел з такими вікнами жахливо), старий цвинтар з костелом обгородили парканом, тепер на могилах не пасеться худоба. Зараз у храмі проводяться богослужіння.

Костел cвятого Станіслва Костки у Чемеринцях

Костел cв. Станіслва Костки, с.Чемеринці, 2017 р.

Дунаїв як і Гологори теж колись був містом з маґдебурзьким правом, відомий давньою історією, оборонним костелом, замком і палацом. Сьогодні від того багатства зостався лиш костел святого Станіслава Єпископа.

Костел святого Станіслава Єпископа у Дунаєві

Костел св. Станіслава Єпископа, тильна сторона, під дахом по всьому периметру влаштовані бійниці у вигляді перевернутого ключа

Бічна сторона костелу

Існують різні версії часу його спорудження. Під гербом над бічним входом висічена дата 1585 рік.

Герб над бічним входом з датою (для збільшення клацнути по фото)

В моїх планах була поїздка далі аж до Смереківки (стара назва Віцинь), там вцілів палац і млин. Від Дунаєва приблизно 5 км. Але не так сталося, як гадалося. За 2 км від Смереківки мусив розвернути авто і повертатися назад. Дорога виявилась настільки поганою, що довелось їхати зі швидкістю 5 км/год. Майже стемніло, і навіть якщо б я туди дістався, то всерівно нічого толком не побачив і тим більше не відзняв.



Висловіть свою думку: