ПОЧАТОК ЗМІСТ РЕЗЮМЕ КОНТАКТИ

Шевченківський гай – 2020

Неділя, 8 Березня 2020, 20:59

Лемківщина

Церква та дзвіниця з с.Котань

Церква та дзвіниця з с. Котань

Церква Св. Володимира і Ольги (1831 р.) з с.Котань

Церква Св. Володимира і Ольги (1831 р.) з с. Котань, Республіка Польща

“Відтворена в 1992 році із нового матеріалу . За зразок було взято храм 1831 р. із села Котань (Республіка Польща). Збудована на пожертвування лемків США, Канади, музею і лемківської громади Львова. Місце під церкву посвятив патріарх греко-католицької церкви кардинал Мирослав Любачівський та митрополит Володимир Стернюк в 1991 році. У плані складається з трьох зрубів, які перекриті верхами різної височини. Завдяки цьому будівля має динамічну композицію – нижча над вівтарем, дещо вищу над навою, і нарешті – башта – дзвіниця над бабинцем. У силуеті башта є висотною домінантою, конструктивним і смисловим акцентом. У церкві святих Володимира і Ольги відбуваються богослужіння, проповіді в яких закінчуються на лемківському діалекті”. (Джерело: lvivskansen.org)

Бічна сторона

Бічна сторона

Клямка

Клямка

Хата (1920 р.) з с.Зарічово

Хата (1920 р.) з с. Зарічово, Перечинського району, Закарпатської області

Шопа з села Зарічово

Шопа з села Зарічово, Перечинського району, Закарпатської області

Хлівець з с.Зарічево

Хлівець з с. Зарічево

Хата (1860 р.) з с.Верхня Визниця

Хата (1860 р.) з с. Верхня Визниця, Мукачівського району, Закарпатської області

Кузня (кінець ХІХ ст.) з с.Люта

Кузня (кінець ХІХ ст.) з с. Люта, Великоберезянського району, Закарпатської області

Рівнинне Закарпаття

Хата (поч. ХХ ст.) та хлівець з с.Брід

Хата (поч. ХХ ст.) та хлівець з с. Брід, Іршавського району, Закарпатської області

“Будівля зведена в 30-х роках ХХ ст. У плані хата складається з двох приміщень: сіней і, власне хати. Конструкція зрубна. Стіни складені з букових брусів і кругляків, які зовні тиньковані, побілені. У хаті піч розміщена в сінях, тому вони тут виконують функцію кухні. У хаті є тільки грубка. Інтер’єр її визначається багатсвом художніх тканин, кераміки. В причілковій стіні скриня (шафарня), в якій тримають посуд, побутові речі. На ній також сидять. Дах чотирисхилий, під соломою”. (Джерело: lvivskansen.org)

Літня піч з с.Брід

Літня піч з с. Брід

Кіш-комора з с.Руське

Кіш-комора з с. Руське, Мукачівського району, Закарпатської області

Хата з с.Горінчово

Хата з с. Горінчово, Хустський район, Закарпатська область

Хата (кінець ХІХ ст.) з с.Крайниково

Хата (кінець ХІХ ст.) з с. Крайниково, Хустського району, Закарпатської області

“Долиняни, або мешканці районів Закарпатської обл., розселені між горами Карпатами і кордоном зі Словаччиною (зі сходу на захід), а на півночі їх кордон проходить від Малого Березного аж до кордону з Румунією на півдні. Жителі Рівнинного Закарпаття за родом своїх занятть перш за все є землеробами, а також скотарями. Велике значення у господарській діяльності займає і садівництво. Селянський двір складався з житлового будинку і господарських споруд. Хати долиняни будували дерев’яні (смерека, дуб), обмащені і вибілені зовні і з середини. Дах – високий, чотирисхилий, вкритий соломою або драницею. Хата з с.Крайниково в плані складається з житлового приміщення і комори-кухні, які мають окремі входи з галереї, яка тягнеться під продовженням даху вздовж фасадної стіни. Дах чотирисхилий, покриття – драниця”. (Джерело: lvivskansen.org)

Хлів (поч. ХХ ст.) з с.Сокирниця

Хлів (поч. ХХ ст.) з с. Сокирниця, Хустського району, Закарпатської області

Возівня на "сошках" з с.Крайниково

Возівня на “сошках” з с. Крайниково, Хустського району, Закарпатської області

Комора (кін. ХІХ ст.) з с.Сокирниця

Комора (кін. ХІХ ст.) з с. Сокирниця, Хустського району, Закарпатської області. Список з назвами знарядь праці див. тут

Покуття

Хата (кін. ХІХ ст.) з с.Вербовець

Хата (кін. ХІХ ст.) з с. Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області

“Хата із підгірського Покуття. Будівля зведена відповідно до гуцульських будівельних традицій, які проявляються в конструкції стін, в обробці матеріалів, у плануванні. Хата має два житлові приміщення, що розділені сіньми (хоромами), та комору. Зрубна конструкція. Стіни складені з добірних гладко обструганих півкругляків. Вздовж запічної і при лівій причілковій стіні – притули, які використовувались як приміщення для овець. Притули при причілковій стіні продовжуються хатиною з піччю, в якій готували корм для свиней. У ній же спали слуги. Дах чотирисхилий з урізаними фронтонами при гребені. Покриття – драниці. У житлових приміщеннях зберігся багатий інтер’єр, прикрашений мальованими фаянсовими тарелями та барвистими тканими виробами”. (Джерело: lvivskansen.org)

Інтер'єр хати

Інтер’єр хати

Стайня

Стайня

Сани

Сани

Комора з с.Вербовець

Комора з с. Вербовець

Громадська криниця з села Вербовець

Громадська криниця з села Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області

Буковина

Вітряк (поч. ХХ ст.) з с.Ширівці

Вітряк (поч. ХХ ст.) з с. Ширівці, Хотинського району, Чернівецької області

Вітряк належить до так званого буковинського типу, для якого характерне те, що верхній ярус (поверх) будівлі нависає над нижнім. Шестикрилий. Стіни каркасу обшиті вертикально дошками. Вся конструкція його тримається на низькому стовпці, спираючись на восьмикутну основу, по якій вітряк повертається за вітром. Жорна (два камені, між якими зерно розтирається на борошно) приводяться в дію зубчастим колесом, що зачеплює вертикально вставлену у вал з крилами, шестерню (веретено). Остання прикріплена до верхнього каменя і повертає його. Нижній лежить нерухомо. Над каменями ківш, куди засипають зерно”. (Джерело: lvivskansen.org)

Церква Св. Трійці (1774 р.) з с.Клокучка

Церква Св. Трійці (1774 р.) з с. Клокучка (передмістя Чернівців)

Троїцька церква, як і більшість дерев’яних церков Північної Буковини, являє собою найбільш простий тип культової споруди, який зустрічається в Україні. Характерною рисою цього типу є така композиція церкви, в якій верхи зрубів не виділяються у зовнішніх формах будівлі, а сховані під одним дахом. Про культове призначення будівлі говорять тільки хрести, які розташовані в один ряд по верху даху. Буковинські дерев’яні церкви відрізняються від інших спокійним силуетом, наближались до звичайної української селянської хати.
Троїцька дерев’яна церква побудована в 1774 році в м.Чернівці, в районі Магала, на ділянці сучасного Учительського інституту. В кінці ХVІІІ ст.- поч.. ХІХ ст. ця церква вважалась єпископською і це наклало на архітектуру споруди свій відбиток. В першу чергу це знайшло своє відображення в загальних розмірах будівлі, архітектурно-композиційному рішенні, художньому оформленні та багатому убранстві іконостасу. Церква складається з трьох дубових зрубів різної величини і конфігурації, розміщених по осі зі сходу на захід. Верхні кутові врубки продовжені і утворюють кронштейни, що підтримують дах з піддашшям. Середній (центральний) зруб перекритий восьмигранником з двома заломами. Над бабинцем (західне приміщення) зруб має чотиригранний верх у вигляді зрізаної піраміди. Над вівтарем перекриття – півсферичне. Високий дах, битий гонтою, насунутий на зруб і перекриття, наче шапка. Тому верхи зрубів не виділяються у зовнішніх формах будівлі, а сховані під одним дахом. Через 100 років в 1874 році, в зв’язку з будівництвом учительської семінарїї, Троїцьку церкву було перенесено в передмістя Клокучку”. (Джерело: lvivskansen.org)

Хата (поч. ХХ ст.) з с.Бережонка

Хата (поч. ХХ ст.) з с. Бережонка, Вижницького району, Чернівецької області

“Буковинська садиба споруджена зі смерекових кругляків в зруб з торцями. У плані складається з трьох приміщень: хати, сіней, хатини. В останній зимою тіснилася вся родина, бо опалювати все житло було важко. Велика хата виконувала роль світлиці. Ззовні стіни побілені лише навколо вікон, всередині вибілені глиною стіни і стеля. Для інтер’єру цієї хати характерна велика кількість домотканих виробів. Вздовж причілкової стіни – гряди і над ліжком жердка на одяг. Долівка глиняна. Дах чотирисхилий. Покриття – сніпки (плескачі) з житньої соломи, укладені гузирем догори. На схилі даху є три димники для виходу диму”. (Джерело: lvivskansen.org)

Стодола (поч. ХХ ст.) з с.Бережонка

Стодола (поч. ХХ ст.) з с. Бережонка, Вижницького району, Чернівецької області

Карник з с.Шипинці

Карник з с. Шипинці, Кіцманський район, Чернівецька область

Поділля

Церква Св. Миколая (1773 р.) з с.Соколів

Церква Св. Миколая (1773 р.) з с. Соколів, Бучацького району, Тернопільської області

“Будівля має дещо ускладнені зовнішні і внутрішні простори. Середній зруб широкий і вищий, ніж бабинець і вівтар. Традиційне планування храму: вівтар-нава-бабинець позначилося і на розчленуванні двосхилого даху, середня частина якого піднята вище, ніж перекриття над бабинцем і вівтарем. На гребені центральної частини церкви невисока вежа з хрестом ковальської роботи. Навколо церкви на висоті 1,5 м від землі є піддашшя, влаштоване на кронштейнах, які захищають відкриту нижню частину зрубу від опадів. Церква збудована з дубових брусів, оброблених сокирою. Покриття – гонта. Ним закрита і частина стін між піддашшям і дахом”. (Джерело: lvivskansen.org)

Інший бік

Вид з протилежного боку

Дзвіниця (2-га полов. ХІХ ст.)

Дзвіниця (2-га пол. ХІХ ст.) з-під міста Монастирська, Тернопільської області

Сторінки: 1 2



Висловіть свою думку: