Гряда – Малий і Великий Дорошів – Куликів – Смереків – Жовква – Стара Скварява – 2019
Понеділок, 18 Березня 2019, 21:45
Фоторозповідь про шість дерев’яних і дві муровані церкви, палац Чарковських-Голейовських, каплицю та костел у семи населених пунктах Жовківського району.
Гряда, Жовківський район, Львівська область.
Посеред села, з правого боку від дороги виблискує на сонці дерев’яна тризрубна триверха церква 1876 року, збудована майстром Лаврентієм Дроздом. Відомо, що до 1930-го р. храм був покритий ґонтом. Зараз осучаснений (читай – спотворений) блискучою срібно-золотистою бляхою, пластиковими вікнами і напівкруглою лакованою вагонкою. Такий ремонт більше пасував би дачному будинку чи сауні, ніж 140-літній церкві.
Дерев’яна церква Св. Параскеви (1876 р.)
Табличка
Біля храму зведена дерев’яна двоярусна стовпова дзвіниця, 1876 p.
Дзвіниця
В Гряді частково зберігся колишній панський маєток з каплицею. Останнім його власником був заможний поляк Каетан Чарковський-Голейовський, після нього у палац вселились радянські пролетарі, і як сказав професор Преображенський, герой роману М.Булгакова “Собаче серце” – Боже, пропав дім… Совіти розділили палац на квартири, в каплиці організували колгоспну підсобку.
Палацова капличка
Сьогодні каплиця доживає віку по сусідству з курником місцевої птахофабрики. Від маєтку залишились старезні паркові дерева, голі стовпи в’їзної брами і облуплений, двоповерховий палацик.
Чотири стовпи в’їздної брами
Палац Чарковських-Голейовських у Гряді
Малий Дорошів, Жовківський район, Львівська область.
Тут, на крутому пагорбі, споруджена дуже подібна до Грядівської дерев’яна тризрубна церква. Що й не дивно, адже керував будівництвом один і той самий майстер Л.Дрозд.
Церква Св. Миколи з дзвіницею
Сучасний ремонт теж однаковий: вікна з пластику, оцинкована бляха, вагонка і лак. Хочеться вірити, що наступні покоління українців відреставрують ці храми як слід: здеруть метал, перекриють дахи ґонтом і врешті-решт старовинні церкви набудуть свого первозданного вигляду.
Дерев’яна церква Св. Миколи (1882 р.)
Великий Дорошів, Жовківський район, Львівська область.
У Великому Дорошеві біля мурованої церкви є незвичний пам’ятник, встановлений одразу після проголошення суверенітету України. Він являє собою хрест, під яким лежить стрілецька мазепинка, а під нею надпис «Україна рве кайдани, 1919-1990».
Мурована церква Собору Пресвятої Богородиці (1864 р.), с. Великий Дорошів
Куликів, селище міського типу, Жовківський район, Львівська область.
Найстаріша пам’ятка архітектури Куликова – Миколаївський оборонний костел. Побудувавав його польський шляхтич Миколай Гербурт Одновський в 1530-1538 рр. Стиль пізня готика.
Костел Св. Миколая (1538 р.)
Настінні розписи
Смереків, Жовківський район, Львівська область.
В східному кінці села, коло цвинтаря стоїть дерев’яна триверха церква Архистратига Михаїла 1911 або 1913 р.
Дерев’яна церква Св. Архистратига Михаїла (1913 р.)
Бляшано-пластикові новації зовнішнього “євроремонту” добре помітні на картинці. Це ж треба було до такого додуматися – вставити пластикові вікна у сторічну дерев’яну церкву! Ясно, що ґонтовий дах відновити непросто, а “говорити – не мішки носити”. Але ж вікна?!
Церква у Смерекові
Дзвіниця
Жовква, райцентр, Львівська область.
Далі піде мова про дерев’яні церкви Жовкви (фото мурованих пам’яток див. у дописі за 2017 р.).
Почну з найгарнішого храму міста – Пресвятої Трійці, архітектурного шедевра Галичини, включеного у список світової спадщини ЮНЕСКО.
Церква Пресвятої Трійці (1720 р.), ось такий, неймовірно красивий вигляд повинна мати дерев’яна церква!
Зведена 300 років тому коштом жовківської громади та сина польського короля Яна ІІІ Собеського – Владислава.
Триверха тризрубна, споруджена без цвяхів з модринового бруса. Покрівля і обшивка стін ґонтові. В XIX ст. до церкви прибудована цегляна захристія.
Хтось вчинив розумно, повісивши нову таблицю біля старої. Затирати слова “радянська” і “соціалістична”, як тут на старій (схожі “виправлення” є у Черепині, Страдчі та ін.), абсурдно, бо з історії України цих слів не викинеш. Краще відірвати ненависну табличку зовсім і не смішити людей, підтираючи окремі слова, як школяр двійку у щоденнику
Церква Пресвятої Трійці у Жовкві
Тієї неділі храм був зачинений, я ходив довкола, оглядав пам’ятку. Аж раптом з’явився священник, відчинив двері і впустив мене на кілька хвилин всередину. Мені пощастило побачити і відзняти унікальний іконостас, створений майстрами Жовківської школи малярства та різьби Івана Рутковича. Панотець розповів, що незабаром іконостас відправлять на реставрацію, а в храмі почнуть заміну проламаних дошок підлоги.
Іконостас Троїцької церкви (для збільшення клацнути по фото)
В Жовкві є ще один дерев’яний храм у передмісті, яке зветься Винники. Мабуть колись там росли виноградники і виготовлялось вино, як і у Винниках на східній околиці Львова. У 1588 р. княже село Винники перейшло у власність Станіслава Жолкевського, а в 1603 р. отримало маґдебурське право і нову назву – Жовква.
Дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1705 р.) у передмісті Жовкви – Винниках
Пам’ятка архітектури національного значення церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована в 1705 р. Споруда тризрубна одноверха, центральний квадратний зруб накрито шоломовою банею з ліхтарем та маківкою на масивному восьмерику. В храмових інтер’єрах – бароковий іконостас Жовківської школи Івана Рутковича з іконами 1708 – 1710 рр.
Церква Різдва
Фронтальна сторона
Зруб
Стара Скварява, Жовківський район, Львівська область.
В центрі села красується відреставрована до оригінального вигляду церква Св. Арх. Михаїла 1508 р., один з найстаріших дерев’яних храмів України.
Церква Св. Архистратига Михаїла (1508 р. та 1820 р.) з унікальним Староскварявським іконостасом XVI-XVIII ст.
Невелика за розмірами, тризрубна одноверха. Перенесена до Старої Скваряви в 1715 р. із села Глинськ. В церкві зберігся автентичний іконостас – єдиний, найстаріший зразок повного набору ікон молільного та празникового рядів середини ХVІ ст. Намісний ряд виконаний Іваном Рутковичем в 1677–1687 рр.
Іконостас реставрувався з 1995 по 2015 р. у Львівському музеї історії релігії. По завершенню робіт був повернутий назад до церкви у Стару Скваряву в спеціально створену філію – Музей “Староскварявський іконостас XVI – XVIII ст.”.
Вхід у храм
Графік роботи чудовий, проте в неділю музей не працював, а повинен був!
Двоярусна стовпова дзвіниця, вкрита пірамідальним наметовим дахом (побудована до 1901 р.)
За 50 метрів від дерев’яної церкви виріс цегляний храм Петра і Павла.
Мурована церква Св. Апостолів Петра і Павла (1995 р.)