Андрій Чвартковський

Добромиль – містечко у Старосамбірському районі Львівської області. Компактне, привітне, з охайно прибраною центральною площею, красивими пам’ятками архітектури. Через місто протікає річка Вирва. З навколишніх пагорбів відкриваються мальовничі краєвиди Прикарпаття.

Панорама міста Добромиль

Ріка Вирва та пішохідний міст

Ратуша і костел Преображення

Ренесансна ратуша тут надзвичайно гарна! Не знаю коли вона побудована, але на циферблаті величезного дзиґара написано “DOBROMIL” і вказана дата 1883.

Добромильська ратуша (1883 р.)

Поруч є діючий костел

Костел Преображення Господнього (XVI ст.)

Костел у Добромилі

і головна культурна установа міста – народний дім.

Народний дім (1906 р.)

Біля Добромиля Швейк, головний герой сатиричного роману чеського письменника Ярослава Гашека, потрапив у австрійський полон і був доставлений в етапне управління, а звідти – до Перемишля. Де саме в Добромилі розташовувалось оте управління достеменно невідомо. Може у будинку за пам’ятником?

Бравий вояка Швейк крокує вулицями Добромиля

Василіанський монастир і замок Гербуртів

Згідно легенд, які побутують в народі, Добромильський монастир був заснований близько 1612 р. двома монахами – Анастасієм та Йоілом, котрі прибули з львівського Святоюрського монастиря і оселилися у печері на схилі гори, яка сьогодні називається Чернеча. Проте враховуючи той факт, що перша письмова згадка про монастир відноситься до 1613 р., коли місцевий шляхтич Ян Щасний Гербурт і його дружина Єлизавета Заславська 24 серпня 1613 р. надали грамоту в Перемишлі та наділили землями монастир, можна судити, що ці двоє монахів прибули сюди на запрошення польського магната. Тим паче, що згідно архівних документів, Гербурт був видатним політичним і культурним діячем, який навіть писав поезії українською мовою, та можливо для духовної обслуги міста заснував монастир.

Василіянський монастир, а за ним Чернеча гора

В той самий час на узбіччі Чернечої гори, недалеко від теперішньої мурованої церкви, розпочалось будівництво дерев’яної церкви Св. Миколая та двох монастирських келій. Впродовж 1640-1653 рр. збудовано другу дерев’яну церкву Св. Іллі на місці де зараз облаштовано монаший цвинтар. На жаль, дерев’яні храми не вистояли до нашого часу.

Добромильський монастир Святого Онуфрія Великого (1705-1790 рр.)

Нову муровану церкву спроектував архітектор Яків Мамровець, її почали будувати у 1705 р. Прототипом цього храму виступив монастир у Лаврові. В 1731 р. ігумен о. Єронім Кузьмич поруч із церквою збудував двоповерховий корпус келій. А в 1751 р. було закінчено будівництво двоярусної квадратної дзвіниці, завершеної великою банею.

Монастирська дзвіниця (1751 р.), пам’ятка архітектури національного значення

Церква Преображення (1705 р.)

Герб Василіянського чину на фасаді церкви

В центрі герба вогняний стовп – символ святого Василія Великого, над ним – Сонце з монограмою Ісуса Христа. По боках герб опоясаний лавровою та дубовою гілками, які символізують вічну нагороду для переможців та міць у духовному рості.

Храм, дзвіниця і келії

Монастир крім релігійного мав оборонне призначення. Внутрішній двір зі всіма його спорудами був оточений муром з бійницями.

З 1882 р. Добромильський монастир став центром відновлення Василіянського Чину. Саме тут під проводом польських єзуїтів, які перейняли керівництво новіціатом (в католицизмі період випробування вступників в чернечий орден – “новіціїв” або “новиків”), почалась так звана Добромильська реформа чину.

Скульптура святого

У стінах цієї обителі, в травні 1888 р. розпочав служіння митрополит Андрей Шептицький.

Меморіальна дошка на честь митрополита Андрея Шептицького

Влітку 1945 р. останнього добромильського ігумена Макарія Розумійка арештували совіти і заслали на 10 років у сибірські табори. Монастир закрили в 1946 р. Деякий час територію монастиря займали прикордонники, а згодом війська НКВС. В 1950 р. комуністи облаштували тут жіночу “психушку”, церкву розділили на два поверхи, на першому зробили склад, на другому – клуб. Восьмерик і церковну баню знесли, а настінні розписи забілили. Іконостат, вівтарі понищили.

Тільки у вересні 1992 р. монастир повернуто законним власникам – Чину отців Василіян. Станом на сьогодні, повністю відреставрована церква та дзвіниця, перекрито дах келій.

Шлях від монастиря до замку Гербуртів

Добромильський замок або замок Гербуртів стоїть на Сліпій горі, це, приблизно, 1,5 км від сучасного монастиря і 3,7 км від міста Добромиль. Почав його будувати польський шляхтич Станіслав Гербурт в 1566 р., а закінчив у 1614 р. Ян Щасний Гербурт, дипломат Речі Посполитої, великий друг і захисник русинів (українців).

Сліпа гора. На вершині, поміж дерев видніється замок (для збільшення клацнути по фото)

Добромильська фортеця (додатковий кадр з польськими туристами біля підніжжя гори для кращого уявлення про масштаб)

Замок вимуруваний з цегли, у плані мав овальну форму, довжиною 85 м, шириною 25 м. Унікальний тим, що є найвищим у Львівській області. Саме тому штурмувати його було вкрай складно. Навіть зараз видертись по крутих схилах на гору ой як непросто.

До наших днів від фортеці збереглися дві стіни, чотириярусна брамна вежа, криниця і залишки ще однієї вежі. Все решта, у різні часи, було розібрано на будматеріали.