Андрій Чвартковський

Черепин – село у Пустомитівському районі Львівської області. Відоме дерев’яною церквою 1760 року, пам’яткою архітектури національного значення. Храм побудований на схилі гори, довкола ростуть вічнозелені ялиці.

Церква Стрітення Господнього (1760 р.) і дзвіниця (1754 р.)

З середини 1990-х рокі до 2007 р. церква від низу до верху була ошальована бляхою, тому виглядала жалюгідно. Деревина під оцинковкою пріла і гнила. В 2007 р. Міністерство культури України виділило кошти на ремонт пам’ятки, бляху зняли, дах покрили ґонтом. Допомагав реставрувати храм Олег Лужний, відомий футболіст.

Церква Стрітення Господнього (належить УГКЦ)

Таблиця на стіні церкви

Біля входу стоїть кам’яний хрест (1831 р.)

Зараз, після ремонту, церква стала надзвичайно красивою. Таке рідко коли трапляється.

Хрест над могилою Анни Федакевич, дружини місцевого священника

Північна сторона храму

Тил

З південної сторони є бічні дверцята

Дзвіниця (1754 р.)

Внизу, біля підніжжя гори стоїть православна церква Св. Ольги.

Новітня мурована церква Св. Ольги у селі Черепин

Красів

В Красові, Миколаївського району Львівської області, можна оглянути дерев’яну церкву Святої Параскеви.

Церква Св. Параскеви (1895 р.) та дзвіниця

Триверха, хрестоподібна в плані, побудована на високому фундаменті. Дахи бляшані, стіни обшиті новими дошками.

Ще один кадр

Заклад

Поблизу Миколаєва Львівської обл. є невеличке село під назвою Заклад. Починаючи з 1840-х років тут діяв «Доброчинний інститут-заклад для сиріт і убогих», від нього й пішла назва села. Заснував його польський граф Станіслав Скарабек, той самий, що побудував львівський театр (який зараз носить ім’я Марії Заньковецької), на тодішній час третій за розмірами у всій Європі. Між селами Демня та Дроговиж граф збудував гігантський палац в англійському неоренесансному стилі. Палац настільки великий, що сфотографувати всю будівлю з землі просто неможливо.

Палац Станіслава Скарабека (скріншот з Google карти)

Бічне південно-західне крило палацу

Станіслав Скарабек був Людиною з великої літери, доброчинцем, меценатом. Граф відкрив у своєму палаці притулок для сирітських дітей та убогих старців і на купу років вперед забезпечив їх утримання, навчання, лікування. У Закладі одночасно перебувало близько 400 дітей різних національностей та 60 стариків. Дітей тут вчили ремісництву, городництву, кухарству, шиттю. Станіслав Скарабек заповів абсолютно всі свої статки притулку. Він був справжньою ЛЮДИНОЮ, тому пам’ять про нього житиме вічно!

Внутрішній двір

Парадний вхід

Дзвін на території палацу

Але граф так і не дожив до фінального завершення будівництва палацу. Його справу продовжив племінник Володислав Скарабек і спеціально створена Наглядова рада. Графа поховали в жовтні 1848 р. на Личаківському кладовищі у Львові, а через сорок років, в 1888 останки Скарабека перенесли у каплицю-усипальницю неподалік від його палацу.

Каплиця графа Скарабека

Все розвалене

Всередині розграбована, понищена руїна

У 1939 році комуняки розтрощили каплицю Станіслава Скарабека та цвинтар навколо неї. Заклад перетворили на тюрму НКВС. Потім, у 1984 р., в селі з’явилась Миколаївська виправна колонія № 50, а в даний момент у палаці діє обласна психіатрична лікарня.

Надгробок могили польського солдата

Розкриті та пограбовані гробівці, звалені плити

Після всього побаченого у Закладі, мені потрібно було трохи відволіктися, бо та кошмарна руїна у лісі з розритими могилами, тюрма біля палацу, колючка, вишки з вертухаями, заґратовані вікна психлікарні в колишньому палаці справили на мене гнітюче враження. І я поїхав у сусідній Тростянець, піднявся на піщану скелю (до речі, геологічну пам’ятку природи) вдихнути свіжого повітря.

Відслонення тортонських пісковиків із скупченням викопної тортонської фауни у с.Тростянець

Інформаційна табличка про геологічну пам’ятку природи

Піщаний кар’єр навпроти