Вірш “Чужії землі”
Понеділок, 25 Травня 2026, 22:101
Львів, 25 травня 2026 р.
ЧУЖІЇ ЗЕМЛІ
Ой, не слухав я поради — думав, сам все знаю,
А тепер от на чужині в злиднях погибаю.
Хліб тут інший, не такий, як у ріднім домі,
І чужі тут навіть тіні — ніби й незнайомі.
Ой, приніс здалека вітер аромати ви́шень,
І згадав я рідну хату, сад і тяжість рішень.
Люди ходять коло мене — мова їх не мила,
А душа моя додому рветься — ростить крила.
Ой, робота тут нелегка — мучить, добиває,
Та ніхто чужого лиха бачить не бажає.
Вже, напевно, посивіла мати коло хати,
А мене чужії землі далі будуть гнати.
Ой, вернувся б я додому — та дороги стерті,
Бо не кличе вже ніхто — буду тут до смерті.
Та й стою я край дороги, дивлюсь у долину —
Може, дасть Бог повернутись в рідну Україну.
© Андрій Чвартковський, 2026
Відеокліп:
1