Андрій Чвартковський

Львів, 2 червня 2024 р.

СОН НАЯВУ

На панщині клубніку рвала,
Втомилася; не спочивать
Пішла у Теско, шкандибала
Сир, масло, бульбу купувать.

Кімната — найнята в трущобах,
Сусідка — мимря, бита в хлам.
Послать би сину на «учобу»
І дідьку мужу — на сто грам.

Пакунок винесла до буса —
Оливки, шинка і лосось.
Котові дибом стали вуса:
«Така душа в наших мирось!»

І сниться їй той син Степан:
Розкішна кнайпа, центр міста,
Кальянчик, віскі — справжній пан!
Спудей-юрист, не з того тіста!

Пройшли роки… Лежить Степан
В канаві, п’яний, коло міста.
Не дасть вже мати на кальян —
Не вийшло з нього бургомістра.

© Андрій Чвартковський