Вірш “Сон наяву”
Неділя, 2 Червня 2024, 18:00Львів, 2 червня 2024р.
СОН НАЯВУ
На панщині клубніку рвала,
Втомилася; не спочивать.
Пішла у Теско, шкандибала,
Сир, масло, бульбу купувать.
Кімната найнята в трущобах,
Сусідка мимра, бита в хлам.
Послать би сину на учобу
І дідьку мужу на сто грам.
Пакунок винесла до буса,
Оливки, шинка і лосось,
Котові дибом стали вуса,
Така душа в наших мирось!
І сниться їй той син степан,
Розкішна кнайпа, центр міста,
Кальянчик, віскі — справжній пан!
Спудей-юрист, не з того тіста!
Пройшли роки, лежить степан
В канаві п’яний коло міста.
Не дасть вже мати на кальян,
Не вишло з нього бургомістра.
© Андрій Чвартковський