Кераміка Івана Левинського
Понеділок, 25 Листопада 2019, 21:25У львівському Музеї етнографії та художнього промислу відкрилась цікава виставка керамічного спадку відомого українського митця, архітектора і підприємця Івана Левинського (настійно рекомендую до перегляду пізнавальний фільм про зведені ним будівлі).
Почну з того, що Музей розміщений в красивій споруді – колишній Галицькій ощадній касі.
Галицька ощадна каса побудована на місці давнього “Англійського готелю” за проектом архітектора Юліана Захаревича в 1889-1891 рр. З 1950 р. використовується як Музей етнографії та художнього промислу
Скульптурна композиція “Ощадність. Рільництво. Промисловість” (1891 р., автор Леонард Марконі). Жінка Ощадність з факелом у руці освітлює шлях до економічного розквіту Галичини і опікується двома чоловіками – Промисловістю та Рільництвом
Вестибюль прикрашає скульптура під назвою “Фортуна вінчає працю”
Парадні сходи на другий поверх оздоблені мармуровою балюстрадою
В музеї зібрана найбільша на території України і найрізноманітніша за складом колекція творів декоративно-прикладного мистецтва Європи: годинники кінця ХV – початку ХІX ст., порцеляна, художнє шкло. Крім того, виставлено меблі, гобелени, рекламні плакати, церковне приладдя, книги і т.д.
Годинник горизонтальний, Німеччина, 1587 р.
Годинник коминковий, Франція, поч. ХІХ ст.
Годинник настільний, Європа, ХІХ ст.
Ваза-ароматниця, Мейсенська мануфактура, Німеччина, перша половина ХVIII ст.
Табакерки, Європа
Меблі, Європа
Стіл
Шафа, Німеччина, середина XVIII ст.
Магнатські парадні сани, Німеччина, XVIII ст.
Афіша “Українське кооперативне свято”, Львів, 1926 р.
Тепер власне про кераміку. В 1889 р. Левинський разом зі своїми колегами та бізнес-партнерами заснував у Львові фабрику кахлевих печей, де виготовлялись не тільки печі, а й дахівка, цегла, плитка для підлоги та стін, декоративні вази, посуд, скульптура. Через 20 років фабрика стала однією з найбільших в Галичині. Унікальним є те, що в свої керамічні вироби Іван Левинський додавав українські народні мотиви, переносив орнаменти з вишивки, гравірування по металу, різблення по дереву гуцулів, бойків, галичан. Це сприяло збереженню і підтримці наших національних традицій.
Декоративні тарелі “Гуцульська пара”, початок XX ст., фабрика І.Левинського
“Гуцульська пара”, початок XX ст., фабрика І.Левинського
Декоративна тарілка
Ще одна
і ще
і ось така
В центрі керамічна дахівка з куполу Єврейського шпиталю у Львові ( вул. Я.Раппопорта), початок XX ст., фабрика І.Левинського. Внизу метласька плитка до підлоги. Зверху облицювальна плитка з авторським клеймом
Фірмова вивіска
Керамічна вивіска
Це теж кераміка
Зразок пічних кахлів, кінець XIX – початок XX ст.
Пічна кахля
ще…
така
Як у нас кажуть: “До кольо´ру, до вибо´ру”
А це мініатюрна модель печі, яку показували замовникам. Вона також зроблена з кераміки. Нижче лежать цеглини фабрики Левинського з клеймами виробника
Реклама фірми І.Левинського у календарі “Просвіти” за 1909 рік (для збільшення клацнути по зображенню)
Реконструкція інтер’єру помешкання галицького українця, поч. XX ст.